После матча "Волыни" против киевского "Динамо" главный тренер лучан Виталий Кварцяный снова порадовал прессу и футбольную общественность, рассказав о вероятном усиление своего коллектива.
"Сейчас к нам приехал новый нападающий. Мы его ждали два месяца: то делали визы, то приглашение от клуба. У нас в Украине тысячи сепаратистов бегают с автоматами и гранатами, а наше консульство нигерийца, которого видно за три километра, фильтрует, проверяет на риск, не дает визы. Тем более, человек получил приглашение от клуба. Этого игрока нам порекомендовал футболист Майкл Бабатунде. Парень неплохой, ему 20 лет, с характером. Но у нас тренируется всего два дня, поэтому пока присматриваемся к нему. Он, конечно, не настолько мощный, как я просил – всего 188 сантиметров. Я просил меньше 195 не привозить. А они взяли и подсунули его, ну не умеют считать", – пожаловался 62-летний Кварцяный.
и про тех, кто поменял футбол на украинских девочек)))) - https://www.youtube.com/watch?v=dndof8v8uhA
На другой пресс-конференции меня заменил второй тренер, у меня пятка заболела. А на первую просто не пригласили, так что регламент мы не нарушали. Спросите у Александрии... Я ходил там как лох, по стадиону, минут 10, меня никто никуда не приглашал. Заглянуть и сказать: “Здрасьте, найдите мне кабинет для пресс-конференций“, – сказал Кварцяный.
Флорентин Матей о Кварцяном: «Когда я только попал в «Волынь», никогда не забуду этого, тогда команда проводила матч против дублирующего состава. У них было 14 футболистов, у нас - 10. Ко всему этому основной состав был одет в бронежилеты, что невероятно усложняло игру. Ты бежишь и ничего не видишь перед собой, в глазах белеет. После 20 минут такой игры можно просто сойти с ума."
"Кварцяный говорил, что финты уместны только тогда, когда команда побеждает со счетом 3:0, а когда счет нулевой - лучше забыть них. Если буду финтить при счете 0:0, то тренер меня просто убьет. Сразу замена и все, можно идти отдыхать."
Хомченко забил гол и тут же перестал играть. За 22 года жизни сыграл первый матч за первую команду, забил и спустя пять минут уже просит замену – что-то там заболело, не хватает характера. Подачей забил мяч, а будет теперь рассказывать…
*
Снимать очки с команды – это не метод. Порежьте ворота на металлолом, заберите стадион, а тут придумали наказание чиновники с температурой, не опохмелившись. Сто вариантов без снятия очков можно было найти. Три года подряд снимают очки, и никто не реагирует, все довольны. Доведут до того, что я умру прямо на скамейке.
Много манерных, мажорных действий, нет ответственности. Элементарные вещи, которые игроки уровня Премьер-лиги должны делать после хорошей пирной ночи... Они же трезвыми спали, а вышли на поле - мяч не могут остановить...
Пішов Гуменюк, ми знали, що в нього закінчилась футбольна енергія. Нащо його мучити? Ми подякували йому, краще хай бігає Романюк, ніж ходить Гуменюк. Козьбан бігає в свої ворота. Нащо нам гравець, який атакує свої ворота? Я йому сказав, що потрібно купити компаса: все в тебе йде не в ту сторону.
ФК «Волынь» прославляет наш волынский край, это визитная карточка области. Я сам депутат областного совета и на ближайшей сессии скажу, что не только бизнес, земли, янтарь, нефть и газ имеют значение. Давайте возьмем кирки и будем копать, и найдем вагон этого янтаря. Продадим, пойдем в кабак, пропьем, потом марихуану покурим – и жизнь прекрасна.
На українській мові
«Ну що поробиш, такий вже у мене характер. Кричиш футболістові: “Петя, Петя!” – Він не чує. А тільки крикнеш: “Урод, я тебе приб’ю!” – Чує відразу ж і починає заводитися на полі».
«Не треба купувати гравців по 10 мільйонів доларів. Можна купити хорошого виконавця всього за пару вагонів картоплі. Заощадимо грошей, дамо більше преміальних хлопцям».
«Наші гравці зовсім не виконали установку на гру. Це трагедія з мізками футболістів, це велика проблема. Нічого не розуміють. XXI століття вбив розум, мислення, логіку, кмітливість людей».
«Зараз слухаєш по радіо: жінки говорять, що мужиків немає – один наркоман, інший алкоголік, третій кудись в тундру поїхав, пиво п’ють. Немає зараз мужиків. А де я їх повинен узяти»?
«Нападаючий сьогодні на курорті був. Зараз буду різати його на шматки і в посилці відсилати на батьківщину. Їх тільки кувалдою потрібно виховувати. Одного, другого, третього»…
«Серце легше переносить тонну горілки, ніж одну домашню гру нашої команди».
«У Пічкура сьогодні день народження. Ти пішки йдеш, тобі забивають, і тобі все одно! Женя, ти хочеш, щоб шампанське принесли? Думав, що Женюх зіграє, покаже себе проти колишньої команди. Дивак два рази пробіг і сховався. Я йому кажу: “Ти Женюх? Ти – конюх!” Валянок безхарактерний!»
«Мої гравці виявилися боягузами – не реалізували близько шести моментів, а гол пропустили, коли наш воротар пішов за пивом».
«Це ви не в мене, а у Шарпар запитаєте, у цієї людини з нізвідки, чому він не грав. Ну, він грає, коли зарплата: прийде, два-три дні побігає, а потім ходить, сміється. Сяде нишком в туалеті, сміється над всіма, мовляв, як я всіх обманув. Він не бачить, що себе обманює. Ці гроші згниють скоро де-небудь в його скрині, не в них щастя. Ти свято людям подаруй! На носі м’яч поноси, пофінти, покрути! А він ховається на полі. Ви, мовляв, бігайте там, а я постою і посміюся над вами, дурників. Кварцяний нехай там попітніє, теж дурник лисий, а я розумніший за всіх».
«Я хочу стерти всіх з лиця землі. Хочу силу, атлетизм, техніку. Поки є тільки сила й атлетизм. На техніку грошей не вистачає»
- А мне его диалог с Сабо нравится! - (Сабо): Виталик, они же сейчас всех моих игроков перебьют! А мне в Лиге чемпионов играть! - (Кварцяный): Да мне по ... твоя Лига!
- Пичкур очень тяжелый человек. Не пьет, не курит... Другие хотя бы пиво пьют. А он никогда не расслабляется.
- В нашей команде есть игроки, которые играют за сборные каких-то республик. Что они там делают, не понимаю. За тарелку супа куплены и за тарелку супа и стакан чая играют.
- Пока не поздно, нужно полкоманды разогнать, а на их место набрать новых футболистов. Пусть сидят дома и селедку или бананы продают.
- Я отменил питание, и сегодня игроки были немного злее. В футбол играют голодные, злые и сообразительные. Все - питание за свои деньги. Пусть едят, что хотят, хоть резиновые сапоги. Будут голодные и умные, потому что начинают думать, где взять кусок хлеба.
Если зарплату не будем платить и премию, то вообще войдем в Премьер-лигу. Форму "Пума" заберем, пересядем на ЛАЗ жесткий и ржавый. Будут голодные, злые и начнут думать, не совсем, правда, но уже шаг сделан, и мы на правильном пути.
А войдут в Премьер-лигу - все вернем: и деньги, и премии, и накормим, как верблюдов. Правда, верблюдов много кормят до того, ну а мы после накормим.
Кварцяный презентовал книгу «Футбол – це не тільки перемоги»
Книга написана російською, має майже 300 сторінок і важить понад кілограм.
- Если по Швейцарии, вы лично верите, что апелляция будет удовлетворена, учитывая, что CAS находится на территории этой страны? - Так тем более. По идее, команды должны устраивать забастовку и отказаться от такого управления. Впрочем, вы видели врача, который принял решение? Да на это лицо достаточно посмотреть, и уже говорить ничего не надо. Типичный представитель ленивой, пох*****ческой страны, где всем все пофиг.
*
Мы видим, как судья не хочет этот же VAR пересмотреть. А ведь в футболе интенсивность нарушений бывает очень большая, когда за минуту может быть и десяток спорных моментов. Так это что, каждый раз бегать и смотреть? Арбитр должен спонтанно, быстро решать. За что ему деньги платят? За что платят боковому, инспектору, делегату? Надо успевать. Хочешь – вертолет себе купи, хочешь - в Карлсона превратись. А они разленились, ходят себе, как тушканчики. Пока он посмотрит тот VAR, пока воды попьет…
Досвідчений півзахисник Колоса розповів про методи роботи Віталія Кварцяного та його надмірну емоційність. Проте Андрій Богданов переконаний, що у такій манері спілкування українського наставника нічого поганого немає, а навпаки робить Кварцяного особливим. Футболіст переконаний, що наразі в еліті українського футболу немає, а, можливо, й більше не буде.
Це був незабутній час. Я Кварцяному дуже вдячний, що він перезавантажив мене. У нас були "терки" наприкінці мого етапу, але я йому вдячний. Завжди з усмішкою згадую на той час. Усі знають історію, що він мене вигнав із автобуса і я пішов. Щодня було спілкування, коли він входив в кураж, починав розповідати. Він міг молодому сказати: "Я тебе не бачив на полі, напийся, обригайся – нехай заберуть тебе в поліцію, щоб я тебе забрав, щоб я тебе помітив". Бувало мені казав: "А знаєш, чому ти граєш правого захисника? Тому що ти Дані Алвес, я в тобі бачу Дані Алвеса". У нас три праві захисники у запасі сидять, а я граю. А хавів центральних не вистачало. Він такий тренер із родзинкою. Таких у нас немає в УПЛ. Він міг зайти гарячий чай вилити на когось, з голови зняти піт. Він на емоціях, любить футбол,
– розповів Богданов.
У Кварцяного була вівчарка Роккі. Дуже розумний пес! Він його постійно брав на тренування. Роккі у нас замість футболіста відбирав м'яч, коли ми грали у квадрат. Володимирович нам його постійно у приклад ставив: "Ось як треба м'яч відбирати!". А Роккі, якщо відбирав м'яч, то прокушував його. Тому постійно доводилося міняти м'ячі – як мінімум два за тренування, - розповів Хачеріді.