12 червня 1933 року відкрили одну із найзнаменитіших спортивних споруд України.

Сумний факт у тому, що спорудження та запуск стадіону, який розміщений у самому центрі столиці України, пов’язані з Голодомором 1932–1933 років: взимку штучний голод перебував на піку, навесні 1933-го почав відступати, при цьому будівельні роботи продовжували вести, й своєрідним закінчення трагічного періоду для нашого народу стало саме 12 червня — день, коли в Києві відкрили стадіон "Динамо".

Сучасний дослідник історії столиці України зазначає: "…Сидячих місць було 18 тисяч. Але свято відкриття стадіону відвідали 45 тисяч осіб, оскільки напередодні було оголошено, що в буфетах будуть деякі продукти. Цього виявилося достатньо, щоби зголоднілі люди дружно посунули на футбол…" І справді, київська газета "Пролетарська правда" у випуску за 2 червня писала: "…На території стадіону влаштовуються кілька буфетів, а також велика їдальня…"

Інше київське видання — "Молодий пролетар" — підготувало цілий спецвипуск із цього приводу (тут, окрім іншого, підтверджується, що на відкритті стадіону очікували аудиторію, яка в 2,5 рази перевищувала його місткість!). Ось цей спецвипуск до уваги читача:

Кульмінацією відкриття стадіону став фінальний матч футбольного турніру Всеукраїнської Спартакіади "Динамо" між харківською та київською командами цього товариства (фактично то був чемпіонат або Кубок України, бо учасниками розіграшу стали об’єктивно найсильніші на той момент вітчизняні клуби).

Харківський журнал "Динамо" опублікував матеріал про цю гру:

Сам же фінал та кришталевий приз виграли кияни:

"Динамо" (Київ) — "Динамо" (Харків) — 2:1 (0:0).

12 червня 1933 року. Київ. Стадіон "Динамо" ім. Балицького. Фінал футбольного турніру Всеукраїнської Спартакіади "Динамо". 18000 (45000) глядачів.

Суддя Романенко (Харків).

"Динамо", Київ: Ідзковський, Тютчев, Весеньєв, Панін, Сухарєв, Єпішин, Путистін, Шегоцький /к/, Сердюк, Прокоф’єв, Махиня. Інструктор Коген Л.

"Динамо", Харків: Москвин, Рогозянський, Фомін К., Фомін М., Фомін Вол. /к/, Привалов, Копейко, Паровишников, Грубер, Ливенцев Л., Лісний. Представник Романенко.

Голи: 1:0 Махиня (67), 1:1 Привалов (69), 2:1 Шегоцький (88).

Той же журнал "Динамо" з Харкова опублікував колаж зі світлинами свята (читач може оцінити його масштаб):

У наступні дев’ять десятиліть затишний стадіон пережив багато чого, не один історичний катаклізм. Але всі ці 90 років він був із нами, був частиною нашого футболу, частиною Києва, частиною України.