Карта сайта Полная версия
Сделать ставку с мобильного
Ігор Йовічевич: "Долю Мудрика вирішить керівництво, але я хочу його зберегти"
Автор: Олег Семенченко

Головний тренер "Шахтаря" Ігор Йовічевич на післяматчевій пресконференції поділився враженнями від поєдинку 15-го туру чемпіонату України з "Ворсклою" (3:2).

– Ігоре, перша частина сезону для оновленого "Шахтаря" була успішною, або вам хотілося би більшого?

– А як ви вважаєте? З погляду того, чого чекали від "Шахтаря" нинішнього сезону, перед його початком? Якщо ви говорите про перше місце, то ви амбітні й думаєте позитивно. І це дуже важливо. Однак не всі так гадають. Спочатку було дуже складно: ми навіть не знали, ким гратимемо і як існуватиме клуб. Але протягом зборів, чемпіонату та Ліги чемпіонів ми зібрали кількох виконавців і почали зіграватися, набирати обертів. Проте ми не були серед фаворитів чемпіонату, не вважали, що маємо достатньо, аби змагатися за чемпіонство. І в Лізі чемпіонів уважалися абсолютними аутсайдерами. Однак своїм характером, якостями, амбіціями молодих футболістів ми показали протилежне та здивували Європу, європейські медіа в Лізі чемпіонів.

Ми показали, що команда має майбутнє. Можливо, важливіше за те, якою команда є зараз, те, якою вона може бути. Показали не лише фізику і ментальну силу, а й дуже якісний футбол, як грати за Україну, за себе, за "Шахтар". Це один турнір. Ми взяли третє місце, як премію маємо Лігу Європи. І нам забракло зовсім трохи, можливо, досвіду й моці, щоб обіграти "Лейпциг" двічі поспіль. Але є ще один турнір – чемпіонат: 30 матчів, де ти повинен показати й довести зрілість і досвідченість. У нас зараз цього немає. Є кілька досвідчених футболістів, проте кістяк "Шахтаря" – молоді гравці. Це категорія гравців U21, але вони настільки якісні, що виступають на одному рівні зі збірниками в чемпіонаті України, де ми змагаємось за чемпіонство. Слід віддати їм належне. Це їхній перший досвід на такому рівні, де вони є лідерами "Шахтаря" і всі грають по 90 хвилин. Мудрик, Судаков, Бондаренко, Трубін, Бондар – футболісти за віком, може, й не настільки молоді, проте за кар’єрою це їхній перший сезон. І відразу вимагати від них стати чемпіонами, відразу ця критика після поразок, можливо, й об’єктивна... Ми самі багато чого вимагаємо від себе.

Читай також: Ігор Йовічевич: "Шахтар" поїде до США"

Грати в "Шахтарі" – відчувати стрес відповідальності. Ми всі це розуміємо і знаємо, що таке "Шахтар" (Донецьк). Тож це і є маленький нюанс. Ти мусиш зважати на тиск, і ніхто не робитиме знижку після поразок, що тобі 19–20 років або це твій перший сезон. Цього не буде. Грати в "Шахтарі" досить складно. Тільки найкращі через це проходять і роблять результат. А ми це робимо наразі.

– Чи це була остання гра Мудрика за "Шахтар"?

– Це керівництво вирішуватиме, що робити, коли є варіант продажу футболіста, зірки команди. Мені як тренерові, звичайно, хочеться, аби такий футболіст грав якомога довше в команді, аби навколо нього будувався якісний "Шахтар", щоб усі набирали обертів, набували досвіду й робили те, що, можливо, колись робила команда в Лізі чемпіонів. З нашими зусиллями, талантом і амбіціями, гадаю, ми змогли б разом це зробити згодом. Вони молоді, говорю ще раз, молоді. Є в "Динамо" (Загреб) кілька футболістів, наприклад, Гвардіол, який виступає в "Лейпцигу" і сьогодні грав на чемпіонаті світу, іспанець Дані Ольмо, який виступав у Загребі. Кожен з них провів не менш ніж 100 матчів за клуб і лише потім перейшов із проміжного клубу, а не одразу до "Барселони" та "Манчестер Сіті". Це один маленький приклад того, як правильно будувати свою кар’єру, щоб ти вийшов на найвищий рівень уже готовим, потужним. Щоб міг казати "Я тут!" і відчиняти двері ногами. Однак тренер завжди трошки егоїст і хоче мати якісних гравців якнайдовше у своїй команді, щоб дати результат і кайф уболівальникам.

– Ваш колега не надто добре відгукнувся про роботу арбітрів, і ви протягом сезону багато від цього страждали…

– Не знаю. Минулий матч ми грали з "Дніпром-1" і заслужено поступилися. Вони були ментально краще підготовленими і взяли три очки. А суддівство було гарним. Отже, можемо. Я говорю про свіжий матч, а те, що були в попередніх іграх дивні речі, – я це бачу. Ми повинні додати в цьому. Ми всі вдосконалюємось. Я як тренер, коли програю, то розумію, що маю великий запас, що мушу теж учитися та вдосконалюватись. І якщо від туру до туру це не змінюється, то ми говоримо про погане суддівство. Проте якщо висновки робляться правильні й комітет арбітрів ухвалює рішення, то це йде на користь українському футболу. Щоб ти не думав, хто там судить, що весь час один і той самий сидить на VAR. А що немає інших суддів? Тоді ти маєш думати про це і коментувати це для користі українського футболу.

Ви бачили, як важко було сьогодні: три години сиділи без світла в роздягальні й думали не про те, як тактику розібрати, а чи не впаде бомба. Тож ми, весь український народ, повинні об’єднуватися зараз. Не критикувати одне одного, не звільняти тренера через поразки. Це війна. Це війна в Україні. Я цього не можу збагнути. Чому ділимося? У Хорватії не діляться: коли була війна, то всі були одним цілим. 40 мільйонів осіб зараз мають дихати як один. І я тут, з вами. І хочу, щоб ви всі думали як єдине ціле.

 

Поделитесь:
Карта сайта Полная версия Обновить