Головний тренер "Шахтаря" Маріно Пушич розповів Sportske novosti про своє рішення залишити "Феєноорд" та очолити донецький клуб, цілі на сезон, вимоги від гравців та перемогу в ЛЧ над "Барселоною".

- Одного дня подзвонив Даріо Срна і прямо сказав, що хоче мене бачити на посаді головного тренера "Шахтаря". Звичайно, я був здивований, адже не думав про "Шахтар".

Знаєте, мені подобався "Феєноорд". Ми чемпіони,  чудово почали сезон, і всі мої плани були пов'язані з цією командою. Я розраховував, що до кінця сезону нікуди не піду.

Я знайомий з Даріо кілька років. Ми три чи чотири рази спілкувалися, багато розмовляли про футбол, але тільки по-дружньому, ніколи не в напрямку роботи. Коли він подзвонив мені, я був дуже здивований, це стало дилемою. Однак я не дуже довго роздумав і наступного дня вирішив прийняти це запрошення.

- Чому ви обрали "Шахтар"?

– Даріо був дуже конкретний і чіткий, але знову ж таки занадто переповнений емоціями та аргументами, якими він "заманював" мене до проєкту "Шахтар". Часу на довгі роздуми не було, адже рішення треба було приймати швидко.

Питання було лише в тому, хочу я цього чи ні, але після розмови у мене залишилось дуже позитивне відчуття. І від нього, і від генерального директора Палкіна. 

Мене також заінтригував момент, що я знову буду першим тренером у такому складному проєкті. За останні кілька років у мене було кілька пропозицій, але знаходились об'єктивні причини, чому я залишився в АЗ, а потім у "Феєноорді". Тоді у мене не було вибору, бо так склалися сімейні обставини. Зараз вдома все добре, і "Шахтар" поставив мені великий виклик.

- Що вам сказали у "Феєноорді"?

- Ми зі Слотом працювали разом майже п'ять років, ми не просто колеги, ми ще й друзі. Слот розумів, що настав саме цей момент. Він знав, що у мене були пропозиції раніше, але я залишався з ним.

Раніше Слот казав мені, що я маю повну підтримку з його боку. Також він говорив мені, що знає, наскільки я готовий очолити команду, і що у мене є все, що потрібно для того, щоб бути  головним тренером протягом тривалого часу.

Це була емоційна розмова. Вона була болючою для нього, але в той же час він дуже за мене зрадів. Слот знав, що настане момент прощання, і я радий, що пішов з клубу,  залишивши там хороший слід.

- Ви ледве встигли попрощатися, а вже сиділи на лавці "Шахтаря" у матчі проти "Барселони"?

- Вранці я попрощався з "Феєнордом", а увечері полетів до Барселони, куди прибув опівночі. Вранці я зустрівся з представниками "Шахтаря", підписав контракт, провів зустріч з командою, а ввечері легке тренування, тому що наступного дня ми грали проти "Барселони".

Отже, одне тренування, а потім гра з "Барселоною". Дебют у такій грі Ліги чемпіонів. Я міг цього уникнути, тому що ніхто не просив мене бути присутнім на тренерській лавці "Шахтаря". Але особисто я не вагався ні секунди. 

Мені подобаються виклики, я люблю пригоди і не боюся. Завжди прошу своїх гравців грати хоробро та змагатися. І як тренер я повинен бути прикладом для футболістів. Я повинен бути першим. Тим, хто демонструє мужність і жагу до перемог. Тому не було жодних шансів, що я б не керував матчем.

- Перед вами ставили якісь цілі на сезон?

– Результат для них не визначальний, ми навіть не обговорювали це. Вони сказали мені, що хочуть грати в привабливий футбол і щоб гравці розвивалися. 

Звичайно, з іншого боку, я добре усвідомлюю велич "Шахтаря" і те, що перемоги і очки дуже важливі. Це великий клуб, який хоче вигравати титули і знову грати в Лізі чемпіонів. Тому результат завжди дуже важливий. 

Але в "Шахтарі" хочуть, щоб перемоги були результатом нашої гри та якості, а не імперативом. Це моє бачення футболу. Я все життя так думав, і навіть тоді,  коли виводив "Твенте" з Другої ліги в Першу. У нас із "Шахтарем" дуже схожі погляди на футбол, тому для мене це був такий виклик.

- Ви добре познайомилися з "Шахтарем" ще у "Феєноорді", адже "розбили" його в Лізі Європи у Роттердамі з рахунком 7:1. До цього ви зіграли з "гірниками" на виїзді 1:1.

 – У "Феєноорді" я, крім іншого, займався вивченням усіх наших суперників. Так я просканував "Шахтар" до дрібниць. "Фейєнорд" дуже переконливо виглядав, але гравці "Шахтаря" показали хороший футбол, у них був захист та ігровий потенціал. 

"Феєноорд" тоді був на піку, застосовував високий пресинг, а "Шахтар" не мав "дихання", щоб йому відповідати. У нідерландців була величезна інтенсивність гри в ногах. Але в гравцях "Шахтаря" я побачив майстерність і характер. І це було для мене найголовніше в грі. І рахунок 7:1 не зупинив мене в рішенні прийняти донецьку команду.

- Як вас прийняли гравці на перших тренуваннях? Наскільки їхні футбольні звички відрізняються від тих, до яких ви звикли в Нідерландах?

– Хлопці відразу сприйняли мій спосіб роботи... Перший постулат –  не можна ховатися, треба завжди грати сміливо. Я хочу якомога довше перебувати у високому пресингу. Ми хочемо володіти м'ячем і через нього отримувати моменти і голи. Кожен тренер привносить якісь свої деталі, але це основні ідеї. 

Гравці "Феєноорда" звикли до шаленої інтенсивності як на тренуваннях, так і у грі. Але я не розумію, чому вони не змогли досягти цього тут, у "Шахтарі". Адже гравці "гірників" мають фізичні дані та характер, щоб робити це постійно. Вони безсумнівно мають футбольний талант. На жаль, варто враховувати, що ми працюємо і живемо в надзвичайних умовах. Багато часу ми проводимо в дорозі, що дуже відчувається.

- Де насправді ви проводите найбільше часу, де знаходиться ваша база?

– У нас є дві бази. Одна у Львові неподілік від польського кордону. Ми легко можемо дістатися до аеропорту, який знаходиться прямо з польського боку. Наша друга база у Києві. 

Мушу сказати, що у нас чудові умови, у нас є все, що потрібно для футболу. Я вражений тим, як гравці та весь клуб живуть і продовжують це робити в надзвичайних обставинах.

"Шахтар" функціонує як велика сім'я, де кожен усвідомлює свою частину тягаря, а ще більше – відповідальність, яку він повинен нести, щоб кожен гравець на полі виклався якнайкраще. Мені теж за одну ніч довелося адаптуватися до такого життя.

- В Україні ви граєте матчі без глядачів, у Лізі чемпіонів прийшло 50 тисяч людей на гру проти "Барселони" у Гамбурзі.

– І це деталь, до якої гравцям треба постійно звикати, це дві тотальні крайнощі. Одну гру ти буквально проводиш перед 10 офіційними особами, а в настіпній - перед 50 тисячами уболівальників у неймовірній обстановці. Це нормально, коли такі речі стримують футболістів, вони приносять певну нервозність, дискомфорт у деяких ситуаціях.

- Вони також викликають ейфорію. Ми бачили, що сталося в кінці матчу в Гамбурзі проти "Барси"?

– З нами сталася фантастична річ. Ми граємо перед 50 тисячами вболівальників, і вони здебільшого на боці "Барселони". Фанати "Барси" є по всьому світу, включно з Німеччиною. 

Були на трибунах і українці, але у значній меншості. Матч починається, "Барса" має перевагу, але лише до одного моменту в другому таймі, коли вболівальники визнають наш захист,  мужність, цю гру, яка триває до голу.

"Барса" створила біля наших воріт один момент,  а ми - п'ять. І раптом ледь не весь стадіон почав вболівати за нас і до кінця гри твердо підтримував "Щахтар". Своєю грою і характером ми змусили німців нас поважати і, в певному сенсі, любити. І це проти "Барселони".

- У наступному матчі ЛЧ проти "Антверпена" перемога гарантує вам третє місце в групі та продовження шляху в єврокубках?

- Перед грою з "Барселоною" ми говорили про те, що третє місце і єврокубкова весна буде для нас фантастичним досягненням. Звичайно, після перемоги над "Барселоною" апетити зростають,  адже тепер у нас є шанс посісти друге місце в групі. 

Проте слід бути реалістом. "Антверпен" – чудова команда, у неї виняткова інтенсивність гри. Їм дуже важко зараз у чемпіонаті Бельгії. Шанси 50 на 50. Знову ж таки, коли ми обіграли "Барселону", хто може забрати у нас право сподіватися, що ми не зможемо обіграти всіх?

- У минулому сезоні "Шахтар" продав Мудрика і ще кількох гравців за фантастичні гроші. Схоже, у вас в роздягальні знову є гравці, які можуть дорого коштувати?

– Нам дійсно не бракує таланту, у нас є дуже цікаві хлопці. Я б не став говорити про імена, це було б несправедливо, тому що я в клубі всього два тижні. Але є гравці, які мають великий потенціал, і наша робота полягає в тому, щоб їх розвивати.