На диво сірий перший тайм видався, що втім гармоніювало з порожніми трибунами, де яскравою плямкою виділялась хіба групка норвежців з пивом та банером написаним українською. На полі ж тих яскравих плям було аж дві на 45 хвилин. Перша - душевний удар Назарини з ляпом голкіпера, котрий чекав удару над стінкою. Другий - немудряща передача, яка розпанахала оборону луганчан і вивела когось з норвежців на рандеву з Мацапурою. Той вийшов дуже вчасно та й гравець Буде Глімт філігранною технікою удару не порадував своїх партнерів. Ото і все.

А так-то Зоря віддала ініціативу, діючи фактично з двома опорниками - Хомченовським та Цвеком і треба сказати, що Дмитро видавався мені слабкою ланкою в захисних побудовах. Він і передачі приймав нервозно і проводжав м'яч за лінію поля так незграбно, що мало не організував гол у свої ворота. Про контргру не йшлось від слова взагалі. Хіба що Громов з Сайядманешом намагались самотужки протягнути м'яч на чужу половину, але то все закінчувалось одразу ж за центральною лінією. Коротше, перевагу в рахунку стала для Зорі незаслуженим щасливим випадком, а втім і норвежців особливо похвалити нема за що. Повне враження, що на фініші сезону в Буде Глімт просто-напросто закінчився бензин.

Але палива вистарчало принаймні на те, щоб обкласти штрафний Зорі стандартами. На той момент Назарина грав вже роль третього опорника. Гостроти від стандартів було мало, зате на 60-ій хвилині Мацапура запустив один в одни Громова. І хто мені скаже, що з тим хлопцем не так? Чому людину не можуть навчити координації, вмінню приймати рішення? Неоковирна спроба обіграти воротаря не завершилась навіть ударом!

Ну а далі по ілюзіям Скрипника, що Зоря вміє грати в захисті настільки надійно, що можна пробувати ставити автобуси, було завдано потужного удару. І зробив то гравець, який в тому автобусі мав би бути головним по герметичності. Віталій Вернидуб. Комедія, а не гол і дуже влучний символ того, що награли в цьому сезоні українські команди. Далі гра дещо розкрилась, але не до того ступеня щоб моменти пішли косяками. Так, щось там літало поблизу тих чи тих воріт, але без надмірного фанатизму ще й з жовтою Мацапурі за затягування часу.

Взагалі отой ухил в захисний футбол, у який вдарився Скрипник, мене розчаровує. Так, багато не виходило, програвали при грі в обопільногострий футбол, але на то можна було дивитись. Зараз же на матчах Зорі панує страшенна нудьга. Та й до того ж там не той набір виконавців, що здатен без валідолу утримувати ворота сухими. Я думаю, що Динамо продемонструє це наочно вже незабаром.

Нормально

Загальне: Зоря ніколи не набирала стільки очок у єврогрупах - маленький рекорд, крок уперед.

Чи можна порівнювати силу колишніх суперників у ЛЄ і в поточній ЛК? Мабуть, так.

Зоря на своєму рівні у ЛК виступила краще, ніж Динамо та Шахтар на своєму в ЛЧ; чи Ліга Чемпіонів не є їхнім рівнем?:(

Взагалі, сумний сум від поточного клубного рівня українського футболу.

Победы над Бильбао, Лестером, проход Браги, борьба до вылет на последних минутах от Фейенорда и Лейпцига, который в следующем сезоне играл в полуфинале ЛЧ. Все это более серьезные достижения, чем две вымученные победы над болгарами. Команда в целом на траектории вниз, но набранные очки это приятно.

Ніколи за п'ять з половиною років своєї історії Металіст 1925 на своєму полі не просерав супернику з рахунком 1:6, і такою командою виявилася Зоря.

А Ви кажете: "на траектории вниз":)