Бельгія - Канада 1:0
Гол: Батшуаї, 44
Бельгія: Куртуа, Кастань, Вертонген, Алдервейрелд, Вітсель, Е.Азар (Троссар, 62), Дендонкер, Феррейра-Карраско (Меньє, 46), Тілеманс (Онана, 46), Де Брюйне, Батшуаї (Опенда, 78)
Канада: Борян, Міллер, Віторія, Джонстон, Девіс, Еустакіо (Осоріо, 81), Б'юкенен (Міллар, 81), Хатчінсон (Коне, 58), Ларія (Адекугбе, 74), Гойлетт (Ларін, 58), Девід
Попередження: Феррейра-Карраско, 9, Меньє, 53, Онана, 56 - Девіс, 81, Джонстон, 83
Нереалізований пенальті: Девіс, 10

{{widget:lineup:18787}}

Говорячи про збірну Бельгії, вже правилом гарного тону стало згадувати про те, що її "золоте" покоління ось-ось зійде зі сцени, так нічого і не вигравши. І що робити, якщо це справді так? Лукаку, де Брюйне, та компанія тямущих півзахисників на чолі з братами Азарами – вся ця брава дружина провалює (або не провалює, а програє у рівній боротьбі) турнір за турніром. Чемпіонат світу-2022 справді стає одним із останніх варіантів для "червоних дияволів" по-справжньому вписати свої імена в історію.

Починати мундіаль команді Мартінеса випало матчем проти Канади – у якомусь сенсі свого "віддзеркалення". У канадців також виросло прекрасне покоління, здатне багато на що. Не на чемпіонство світу, звичайно, але, скажімо, на вихід із групи. Це буде реальним досягненням для збірної, яка ніколи у футболі не хапала жодних зірок, навіть найтьмяніших і низько роташованих на небосхилі. І, до речі, цей факт абсолютно розслабляв команду Хердмана. Адже якщо вона, скажімо, програє три матчі з трьох, їй ніхто не скаже жодного поганого слова. Особливо якщо програє не склавши руки, а викладаючись на футбольному полі на сто відсотків. Якщо ж виграє бодай один матч – це будуть герої нації! Та що там матч: у збірної Канади досі не було жодного забитого м'яча у фінальних частинах мундіалей... Вона лише раз до 2022-го потрапила на ЧС (1986-го), програвши всі три матчі у групі із загальним рахунком 0:5.

І розпочали канадці цей матч так, ніби їм кров із носа необхідно закрити цей гештальт саме сьогодні. Бельгія була просто приголомшена стартовим натиском суперника, що вилився у призначений пенальті: Карраско невдало відставив руку, в яку потрапив м'яч після удару Б'юкенена. Замбійський арбітр пішов подивитися відео і за підсумками перегляду впевнено вказав на "точку". Проте головна зірка канадців Альфонсо Девіс із "Баварії", мабуть, "перегорів" - все-таки молодий ще... З його ударом досвідчений Тібо Куртуа досить легко впорався.

Можна було припустити, що цей кікс стане серйозним психологічним ударом для канадців, проте ні. Гра продовжила йти на зустрічних курсах, і при цьому аутсайдер виглядав однозначно кращим за фаворита. На 35-й хвилині рахунок ударів по воротах був 3:12! Не кривитиму душею і не говоритиму, що Куртуа крутився як білка в колесі, відбиваючи найнебезпечніші постріли суперників - ні, здебільшого удари були неточні (1:2 за влученням у площину на цю ж хвилину). Проте сам факт такої активності канадців і те, що її лідери Девід, Девіс, Хойлетт та інші регулярно виходили на ударні позиції, щось таки каже.

Але досвід є досвідом, його, як то кажуть, не пропити. На 44-й хвилині Бельгія, яка до того огризалася лише зрідка, взяла і відкрила рахунок, причому зробила це дуже просто. Алдервейрельд закинув м'яч на чужу половину поля чи не від свого штрафного майданчика, на закид прожогом помчав Батшуайї, випередив усіх захисників і розстріляв Боряна. (Борян – це прізвище, а не простецьке звернення до людини на ім'я Борис.) На тому перший тайм і завершився, але його однозначно можна занести до активу збірної Канади. Непрямим підтвердженням цього стала подвійна заміна від Мартінеса, який у перерві зняв із гри Карраско та Тілеманса.

Гра у другому таймі проходила повільніше, ніж у першій половині. Канада, таке враження, трохи видихнулася, чому Хердман невдовзі і зробив подвійну заміну з розрахунку оживити атаку. Бельгія ж нікуди не поспішала, небезпідставно чекаючи на той момент, коли суперник зважиться на масовані атаки. Тоді можна спробувати спіймати його на контрвипаді. А ні – так і 1:0 згодиться. У районі 70-ї хвилини у бельгійців справді пройшли дві контратаки із заключними пасами де Брюйне, проте з ударами не склалося.

Канадці намагалися атакувати. Хороший удар головою, зокрема, вдався Девіду – м'яч у стрибку відловив Куртуа. Але повноцінно грати першим номером у них таки не виходило, не вистачало досвіду подібних дій. Проте за ударами вони до 80-ї хвилини рівно вчетверо перевершили суперника: 5:20! З попаданням у площину, правда, було набагато гірше: 2:3.

Шкода все-таки, що Канада не реалізувала пенальті на самому початку. Дивитись матч, у якому Бельгія фактично зі старту програвала 0:1, було б набагато цікавіше. Але й так вийшло непогано, погодьтеся. "Червоні дияволи" виграли на класі, а канадці підтвердили своє реноме команди, здатної на сюрприз. Немає сумнівів, що вони потріплють нерви і хорватам, і марокканцям, тобто зберігають шанси на вихід у плей-офф. Більше того - за мотивами сумних нулів від суперників по групі я ризикнув би передбачити, що друге місце займуть саме північноамериканці. Принаймні їм це під силу. Тепер важливо довести це на практиці.