Інтер - Аталанта 4:0

Наразі Інтеру що Лечче, що Аталанта, яка претендує на ЛЧ. І тим, і тим по чотири сухих. Останні п'ять результатів Інтера в Серії А: 5:1, 4:2, 4:0, 4:0, 4:0. Тим часом чи то Турин розповсюджує плітки, чи то топи-невдахи (Челсі, Баварія, Барселона) вишикувалисяв чергу за Індзагі. А Сімоне начебто нікуди не збирається.

Аталанта спробувала почати з позиції сили, висунувши далеко вперед центрхавів. Добилася не переваги, а всього лише запеклої боротьби хвилин на 20. Чого Гасперіні бажав досягти? Щоби центрдефи Інтера займалися своєю прямою справою, не ходячи в атаку?

Інтер почав створювати в середині першого тайму, і в одній з перших атак забив. Добив м'яча фланговий гравець (Дарміан), який опинився на позиції "десятки". По тому Аталанта почала розвалюватися, а другий тайм перетворився на побиття. Там нема що розбирати: хлопці з Інтера грали в своє задоволення, не повною основою.

Не зараховпний гол Аталанти - вітання Павару. Повезло, що кацапчук зіграв рукою. Хоч за Паваром асист, але він вкотре слабка ланка в захисті.

Чалханоглу на трибуні - пенплі перетворюються на страшний сон. Ну, не дано це Лаутаро. Добре, що інший фланговий (Дімарко) опинився там, де треба, і добив.

Як жартують італійці, Зоммер має оплачувати квиток на футбол: бо він не грає, а лише дивиться. Наче щось 1-2 удари в площину воріт Інтера.

Сассуоло - Наполі 1:6

Головні звитяги Сассуоло сталися на початку чемпіонату. Тоді це була доволі організована і фізично сильна команда. Котра могла затоптати в газон кого завгодно. І тоді були досягнуті перемоги над Ювентумом та Інтером в двох турах поспіль. І здається, обидві на виїзді. Наразі та поразка лишається в Інтера єдиною.

Станом на зараз Сассуоло являє собою отару аматорів, які бігають купою, невимушено помиляються, самі собі привозять. З голкіпером, який не рятує. Руїни, руїнніші за неаполітанські на порядок. Що матч і довів.

Добре, що Віктор і Хвіча в порядку. Добре, що забивають. Але суперник не репрезентативний. За цим матчем судити про стан Наполі не можна. Але от симптом: безпомильний того року Лоботка зараз часто помиляється. Тренує зараз колишній асистент Саррі і Спаллетті дочемпіонської пори.

Зелінського відзаявили з ЛЧ і міцно посадили на лаву в Серії А. Мабуть, через те, що влітку іде вільним агентом до Інтера. Хіхі. Віктор теж не лишається. Про Хвічу теж чутки різні. Ну, повертайте собі "ідентичність", а ми подивимось. Кожний - сам коваль свого (не)щастя.

Лутон - Астон Вілла 2:3

Без стандарту ти мурашка, зі стандартом ти - топ-клуб. Або майже. А виграє той, хто вміє забивати з гри: єдиний гол не зі стандарту був п'ятим в сумі за чергою. Віллі ж наука: матч триває дев'яносто хвилин плюс доданий час а не шістдесят. Відбулися середнім переляком.

Лутон - це про біца-бароца-пресингувати-топтати. Але до палаючих очей треба хоча б трохи плану і розрахунку. Нічого особливого не роблячи, Вілла переграла свого суперника в таймі першому повністю. Витягала Лутон на свою половину, перекочувала м'яча з фланга на фланг, а в зручний час розбивала пресинг довгим пасом. І стандарти. Забили два, могли забити ще три, але голкіпер Камінські був проти. Зліквідувавши три складні моменти.

На початку другого тайму Вілла вирішила , що справу зроблено і зупинилась. Лутон криво-косо заштовхав перший, забив робочий другий і мав виходити вперед. Зрештою, далася взнаки різниця в класі. Але якщо хтось хоче в квартет, більше так не має робити. Тобто не має зупинятися достроково.

Кьольн - Байєр 0:2

Знов Байєр не робить нічого надзвичайного, але впевнено перемагає. Але знов не розгромно за рахунком.

Тренер Кьольна так накрутив своїх гравців, що після створеного моменту - першого в матчі - вони стали хапати дурні картки із червоною включно. Власне, тим питання було вирішено, і Байєр методично "рережував" соперника. Оцю методичність гри я назвав би головною ознакою.

Знов матч вирішили флангові гравці, які жодного разу не захисники: Фрімпонг і Грімальдо. Вони можуть собі дозволити бути не-захисниками, бо в центрі троє і над ними Джака. Джака є опорним в усіх сенсах, його присутність і манера дозволяє Байєру вести ту гру, яку він веде. Фрімпонг і Грімальдо в лідерах команди по забитих, але забивати там може в принципі хто завгодно

Але кілька небезпесних контр з кросами під удар Байєр пустив. Після однієї з атак гравець Кьольна влучив у стійку. Якби тоді гол, рахунок зріанювався, і тоді невідомо, куди б повернулось. Після другого голу спротив припинився.

Але особисто мене в цілому гра Байєра все ж не захоплює.

В наступному турі Болонья - Інтер. Тому наразі трохи про попередні матчі учасників).

~~~~~~~

Аталанта - Болонья 1:2

Аталанта почала чудово. Розтягувала захист Болоньї по флангах, явних моментів не створювала, але здавалося, захист Болоньї ось-ось прорветься. Забила одного разу.

Тьяго Мотта замінами взагалі і виходом Салемакерса зокрема перевернув по перерві. За кілька хвилин Болонья створила три моменти. Перший зліквідував Карнесеккі, другий і третій закінчився голами. Ще було трохи наприкінці матчу, решта часу Аталанта аисіла на воротах Болоньї - без результату. Кажуть: Болонья дуже економна команда, створює не так багато, а що створює - майже все реалізовує. І в цьому сенсі матч виявився показовим.

При заявлених 4-3-3, проти м'яча грали 5-4-1, з м'ячем при виході в атаку ззаду лишалося троє. При атаках центрдеф Калафьорі регулярно підключається до атак, до позиції центрфорварда включно. І в гольовій атаці взяв участь. Отже не Інтером єдиним.

~~~~~~~

Інтер - Дженоа 2:1

Через травми і дискви Індзагі довелося грунтовно тасувати склад. Прикметні моменти: а) Карлос Аугусто на позиції центрдефа протягом 60 хаилин; б) нетипова для Індзагі одночасна присутність на полі однопланових форвардів довгий час (Лаутаро Мартінес - Санчес на початку, Арнаутович - Тюрам наприкінці); в)коли наприкінці стало дуже непереливки, заміна Павара на Бісснка в другій половині другого тайму, значить і Індзагі бачить, що той в його конструкції є слабкою ланкою.

Чи то загальна втома, чи проблеми зі складом, але Інтер відверто возили, особливо в другому таймі. Звичним Інтер виглядав лише окремими моментами. Джилардіно дуже пристойну банду сколотив. І чим вище піднімається Дженоа, тим грунтовніше випадає зі складу Малиновський. Вчора так і не вийшов.

Переможний гол забив Алексіс Санчес з пенальті, якого призначення з мого погляду є неоднозначним. Гра з серії "нехай буде", три очки є - і слава Богу.

~~~~~~~

Виглядає так, що на Болоньї переможна серія Інтера може перерватися. Я не здивуюсь.

Болонья - Інтер 0:1

"Гляжусь у тібє, як у зєркало, до галавакруженія..."

Дуже схожі команди в загальних підходах до організіції гри. Але Тьяго Мотта лише на початку шляху. Тренер Болоньї обрав більш консервативний, захисний варіант в центрі поля, без Калафьорі в центрі захисту, якому звично підійматись до нападників, з персональною опікою форвардів Інтера по всьому полю. Індзагі одним дав набратись практики після травм (Тюрам, Чалханоглу) перед Атлетико, іншим - перед тим самим Атлетико - відпочити (Дімарко, Лаутаро, мабуть і Павар). З початку гри в центрі з'єдналась нарешті основна трійка, але на завершення вона виявилась повністю заміненою. Якість не постраждала. Це про глибину складу.

Матч був зовні не дуже видовищним, з мінімумом моментів, з мінімумом подій, з великою долею "шахів" та великою кількістю боротьби. По моментах на весь матч 1:2, за ударами величезна перевага Болоньї, але це просто "олдскульний" Інтер тримав рахунок. Не створюючи сам і не даючи створити суперникові.

"Ви нам пресуєте форвардів? Ми заб'ємо центральними захисниками!" Бастоні подав - Біссек завершив. Нічого наднесподіваного.

Весь другий тайм Болонья билася в гумову стіну, отримавши єдиний момент в матчі аж під 80-ту хвилину. Але Зоммер вирішив, що досить йому дивитись футбол і треба трохи самому пограти. І удар відбив.

Арсенал - Брентфорд 2:1

Ну, після замін Артети від 70-ї до 80-ї хвилини забили, і нібито Артета правий. Але конструкцію з Жоржиньйо та Райсом в центрі і Ківьором на лівому фланзі захисту все одно вважаю знахідкою і кращим варіантом, ніж те, що йому передувало. Поляк освоївся, навіть починає підтримувати атаку, а на кутових стандартно з глибини вривається на позицію центрфорварда, що є певною несподіванкою для суперників. І центр ніби наглухо забитий корком. Завдяки цій парі після необов'язкового голу імені Рамсдейла Арсенал швидко повертав собі м'яч, і не давав Брентфорду підняти голови. А після заміни Жоржиньйо на Жезуса Брентфорд не лише став доходити до воріт Арсенала, а й створювати моменти. І за для розіграшів заміна Ківьора на Зінченка стала майже неминучою.

Конструкція з одним Райсом і допомогою від Зінченка в часі атаки наразі бачиться мені не обов'язковою і ненадійною. Бо після втрати, якщо суперник розвиватиме контратаку швидко, Зінченкові якийсь час доведеться в обороні дві зони.

Ну, і не можу не відзначити два асисти від Вайта. Можна не брати участі в довгих розіграшах, але в потрібний час віддати всього одну передачу.

Так то воно так, тільки трошечки не так. Жоржиньйо в опорній зоні може грати тільки в тих матчах, де не доводиться серйозно захищатись. Пасувальник він добрячий, але у відборі майже ніякий. Тобто, може грати на цій позиції тільки з суперниками на кшталт останніх. Руйнівника, як такого, в Арсі немає. Парті був би ліпше, якби був у формі, а чи набере... Ходять чутки, що його збираються продавати. Мо, лікарі щось таке знають. Тобто, проти сильних суперників зв'язка Жоржиньйо-Райс не буде працювати так, як проти умовних "брентфордів". Райса ще можна залишити, тільки "цвяхами" прибити до своєї половині поля, щоб в атаку зась. А кого замість Жоржиньйо - питаннячко. Особливо в останній третині матчу, коли атака задихнеться і перестане пресингувати так, як на початку. Бо саме той пресинг дозволяє мати опорником Жоржиньйо, а не його власні чесноти. Якось так.

Ліверпуль? Ньюкасл? Якраз Жоржиньйо - Райс.

І що? З Лівером, вважаєш, вони добре зіграли? А Ньюкасл наразі взагалі не показник.

Якщо б у Артети був на Ліверпуль хоч якийсь інший вибір в опорну зону, Жоржиньйо б там не було.

Добре зіграли.

Нічого ідеального в світі не існує, але це найкраще, що наразі Арсегал має на цю ділянку поля.

Проблема, як на мене, в іншому: роль і місце таріща Едегора в даній конфігурації. Я давній прихильник ідеї "три універсальних хава в центрі, всі роблять все". В цьому році я бачу таку команду, не буду зайвий раз називати. В минулому році теж бачив, іншу - в тгму самому чемпі. Так от ... двох з трьох універсалів, здатних так грати, я в Арснналі бачу. До певної міри вони і грають в цьому стилі. А от таріщ Едегор? Роздати замість нього є кому. Подати, в тому числі зі стандарту, - теж є. А Едегор захисту допомагає вряди-годи, за натхненням. Навіть таріщ Барелла (я ніде не проговорився?) на захист паше і паше. Парадоксально але це точка для підсилення. І, як на мене, зараз Арсеналу треба (ну, крім центрфорварда - то зрозуміло), коллекціонувати центрхавів і награвати їх в ротації. Ну, таке моє бачення, почасти ангажоване давніми симпатіями до універсальних солдатів центра поля.

Ювентус - Аталанта 2:2

Начебто Аталанта на підйомі (була), але цей підйом ніяк не дорівнює італійським топам. Проти перших чотирьох місць Гасперіні зіграв +0=2-2, з різницею 4-9. На виправдання Аталанти скажу, що то були чотири матчі поспіль: Мілан, Інтер, Болонья, Юве. Жахливий календар.

Тотальна перевага Ювентуса протягом цілого матчу. Перший гол створили гравці правого флангу, перейшовши на лівий, шок і розрив шаблонів для захисту Аталанти. Другий, від Міліка, класичний для центрфорварда - на відскоці.

Але Аталанта створила етюд на тему "Що робити, коли гри нема, взагалі нічого нема, але є Коопмейнерс?" Два моменти, один з них і гольовим з натягом можна назвати, обидва в Коопмейнерса, - і два голи.

Де Кетеларе провів ганебний матч. Його виключили без спротиву, і він ще й гол на свої ворота привіз.

В Жоржиньйо універсального "солдата" бачиш, хіба що, ти. Він може тільки роздавати паси, більше майже нічого не робить. Передивись ще раз матчі, про які вище йшла мова. Заради нього. Або, для пришвидшення, зайди на будь-який статистичний портал. Навіть в матчі з Брентфордом, де він грав єдиного(!) опорника, бо Райс грав вище, симетрично до Едегора, в нього немає жодної захисної дії. Жодної! В опорника! В Райса, до речі, є, а в Жоржиньйо немає. Те саме в матчі з Лівером. Майже самі паси і все. Та й паси майже всі - ближньому. Жодного кроса чи закидання. І порівняй все це зі статистикою Райса. Здивуєшся, чому ці двоє отримали однакові оцінки. Мабуть тому, що команда виграла. Тобто. В центрі працює саме Райс, а Жоржиньйо виходить так, погуляти трохи по прохолоді. Тож, немає в Арсі двох універсалів в центрі, як би тобі цього не хотілося.

Я не щнаю, як вони то роблять, але в парі в них виходить. А от коли Райс з кимось іншим - то пиши: "біда". Якщо самого Жоржиньйо кинути - до речі - виходить те ж саме. Тобто "біда". Раніше бачили. Ну це станом на зараз просто факт.

Станом на зараз немає інших варіантів, ось і все. Райс може грати і на захист, і на атаку, коли є потреба. Але більш тяжіє до атаки і через це, буває, заграється. Це його вада. А Жоржиньйо - звичайний ледащо. Так, він добре бачить поле, може віддати точний пас, розпочати атаку. Але цурається чорнової роботи. Відібрати м'яч - а що це? Та навіть у створенні (знову ж беремо ті самі матчі) в грі на атаку він теж поступається Райсу. Тож, наразі його роль на полі - затикання діри у складі. Бо гра в центрі цілком обумовлена грою саме Райса, а гра Жоржиньо то навіть не половина від роботи його напарника. Так, колесо-докатка (даруй за авто-термін). І якщо в цієї пари поки щось складається, то тільки тому, що суперники не ставили перед ними надто складних завдань.

Є інші варіанти. З Хавертцем або Троссаром. І вони використовувались. В останньому матчі використовувався один з них на закінчення.

І Ліверпуль ставив завдання, відповідні до свого рівня.

Ліверпуль атакує флангами, центр вони не проходять, а, зазвичай, перекидають лонгболами. Там інші засоби протидії працюють. А ось другого квітня буде зовсім інша гра. Подивимось, чого вартий центр Райс- Жоржиньйо, якщо ці двоє знову будуть грати в парі, проти Родрі і Стоунса.

08.10.23

Арсенал - МанСіті 1:0

В центрі поля Жоржиньйо - Райс.

Тоді грали зовсім інші люди, за Сіті.

На відміну від тебе, я в центр Арса Райс-Жоржиньйо не вірю. Насамперед через Жоржиньйо. Бо існує закономірність. Чим складніше суперник, тим у останнього менше гри. Менше взагалі якихось дій на полі. Наче в траву ховається. Тобто, якщо йому не дають грати вперед, як він може і хоче, то він кидає грати взагалі. Хоча для гравця центру поля повинно бути навпаки: сильніше суперник - більше роботи.

Дивись. Грохнули з останнього Ньюкасл. Хоч він і не те, що в минулому році, але не команда з бур'янів. Про другу половину таблиці я не кажу, хоч і там було доста. Ти кажеш: "Не воно". Я наводжу тобі приклади переможних матчів над колегами-конкурентами по топ-3. Ти знов знаходиш резони - які для мене зовсім не резони - сказати "не воно". Що ж тобі буде "воно?" Коли програють? А колись-то програють, бо це люди і людський фактор.

Можна вірити, можна не вірити, це справа волі і бажання кожного. Але цей центр ВЖЕ довів свою ефективність, незалежно від того, що буде другого квітня. Я не намагаюсь довести, що це взагалі ідеальний центр, що він непереможний. Але він є найкращим з того, що нині Арсенал має.

Те, що Ньюкасл досі на 10-му місці, випадковість. Надбання колишньої гри, якої вже немає. Ти бачив їх сьогоднішній матч з Челсі? Два колгоспи. Один з претензією (Челсі), другий - зовсім колгосп, як ти кажеш - з бур'янами. Якби у Челсюків не отой "голова Фунт" бігав попереду, то могли б зробити тому Ньюкаслу ще більш боляче, ніж Арсенал.

До речі, ти мені докоряєш зараз тим самим аргументом, до якого сам кожен раз вдаєшся - не треба дивитись на те, що було колись. Треба дивитись на те, що є зараз. По-футбольному це правильно. Тільки ти чомусь про це згадуєш лише тоді, коли тобі це вигідно.

А ось аргументовано по темі суперечки заперечити мені, схоже, нічого не можеш. Конкретно, по Жоржиньйо. Про його "універсалізм", якого немає і близько. Це видно і по його (конкретно його) грі. Це підтвержує і статистика. Тобі він подобається, а я його вважаю слабкою ланкою. Ти закидав Едегору, що він не відпрацьовує на захист, так чому ти захоплюєшся грою Жоржиньйо, який на захист теж не відпрацьовує?

Ні, Челсі з Ньюкаслом не дивився, я дуже рідко вмикаю більше одного матча на день, бо не сприймається. Бо подивився Юве - Аталанта, це мене цікавило. Переглядати запис не планую, попереду цікавіші ігри.

Зв'язка Жоржиньйо - Райс використовується лише в нинішньому сезоні. Зі зрозумілих причин. Отже всі приклади в межах поточного сезону. Коли обговорювали Зінченка і його спад, я теж оперував прикладами поточного сезону. Отже не бачу протиріч. Дистанція одного сезону дає не завжди адекватний матеріал - може бути задовгою - але з мого погляду тут ситуації ідентичні. Мансіті може мінятися, грати трохи краще, трохи гірше, але свій дуже високий рівень тримає, тому вважаю приклад із жовтневим матчем теж в касу.

Ми бачили Жоржиньйо окремо, в якості останнього хава, самого. І це було "душераздірающєє зрєлісчє". Тут заперечувати нема що. А от у парі з Райсом якось виходить. І в Райса саме з Жоржиньйо виходить краще, ніж з кимось іншим. Результати матчів свідчать, і з сильними суперниками також. Якщо повернутися до останнього матча: коли було знято Жоржиньйо, Брентфорд став проходити до воріт Арсенала, саме по центру, і створювати. І скажу ще одну контраверсійну річ: і в гонку за титулом Арсенал повернувся завдяки ним. Про це свідчить головний статистичний портал - турнірна таблиця. Особисто для мене все це є достатніми аргументами.

Стосовно Едегора. Його роль як ключового гравця в атаці поступово нівелюється до одного з. Артета навчився обходитись без Зінченка, Артета навчився обходитись без ключової ролі Едегора. Ну, тобто значення Едегора почалось зменшуватися, але тут остаточні висновки ще робити зарано.

Ну, і останнє. Я нікому в півзахисті Арсенала в вірності не клявся. Якщо названі мною граці з мого погляду зіграють погано, я так і скажу. Якщо погана гра стане тенденцією, ніщо не завадить мені написати "ця машинка зламалась, несіть іншу".

Якщо повернутися до останнього матча: коли було знято Жоржиньйо, Брентфорд став проходити до воріт Арсенала, саме по центру, і створювати.

Ти відмітив наслідки, але не помітив причину. В часі так співпало, але відбулося це не тому, що Жоржиньйо якось цементував центр. Від нього в цьому матчі не було жодної захисної дії. Жодної (підкреслюю). Ніякої, якщо це слово тобі більш до вподоби. Причина того, що Брентфорд почав проходити центр, була в іншому, і я про неї вище вже писав. Гравці атаки послабили пресинг, що завжди відбувається в цей період (якщо уважно дивишся матчі Арсенала). Бо сили не безмірні. Тому, власне, Артета його й замінив, бо гра була вже зроблена, а гравця, який не бажає захищатися, тримати на полі далі ставало небезпечно.

Стосовно Едегора сперечатись не буду. Він чомусь дійсно став слабше грати, ніж раніше. Таке враження, що бажання не завжди в себе знаходить. Чому? Не знаю. Але Артеті з цим дійсно треба щось робити.

"Челсі з Ньюкаслом не дивився"

Небагато втратив, якщо чесно. Мудрик симпатичний гол забив, а в цілому...

Яка там гра була зроблена))? Рахунок 1:1, попри шалений тиск, другий забити не вдається. Замість Жоржиньйо виходить Жезус, тобто заміна на посилення тиску. Назад іде Хавертц, в якого завжди є захисні дії і ... що? І нічого: ззаду утворюється діра))).

Ну, в підсумку забили другий - значить, молодці)).

"Яка там гра була зроблена))?"

Точно. То я сплутав з Шефілдом. Коли вийшов Парті і почав чудити. Але це нічого не міняє. Гра Жоржиньйо завжди однакова. Прийняти м'яч - віддати м'яч. Диспетчер. Щоправда на цьому від дійсно розуміється. Інколи може пройти вперед, щоб віддати пас. Без дриблінгу, бо не знає що це. І все на цьому. В боротьбу не йде. М'яча не відбирає. Перехоплення вряди-годи. Та й статистика в побудові атак, якщо підняти, в нього не те щоб вражаюча. В того ж Райса краща. От я й кажу - ледащо. Ти сам не так давно казав, що Арсу потрібен стопер. Ну, так це - не він. І Райс - не він. Багато може, але ж не розірветься. А тримати суперника на останній третині, не даючи вийти і змушуючи лише виносити м'яч лонгболами, як Арс зараз робить, щоб не хвилюватись за відсутність нормального опорника, всі 90 хвилин неможливо. На довгій дистанції АПЛ завжди так грати - можна тріснути. Тож за опорну зону треба все ж думати. На "опорнику" Жоржиньйо далеко не заїдеш.

Є варіанти: або стопер, або троє універсалів. Переглянув Ліверпуль - Сіті. В принципі, ці двоє рухаються в другому напрямку. Хоча .... в Ліверпулі Ендо шикарний матч провів, він найменше з трьох працював на атаку.

І це - щоби два рази не вставати.

~~~~~~~

Ліверпуль - Мансіті 1:1

Писати можна багато, тому лише кілька моментів. Можливо, навіть не основних.

Якби не контри, можна було б сказати, що Мансіті почав виживати з 15-ї хвилини. Дивно велика і кількість контр від Сіті, і те, що майже з початку матча вони виглядали втомленими. Виходом Салаха Клопп ледве не прибив суперника. Але Пеп виходом Ковачича на деякий час вирівняв ситуацію. Як би Кевін не ображався, його заміна була і вчасною, і доречною.

Кількість втрат від обох, особливо від Сіті. В тому числі і невимушених.

Ендо - Собослаї - МакАлістер гідно протистояли центру Сіті. При тому, що мадяр ще не набрав форму після травми, а японцю дуже є куди рости. З Ендо "будуть люди". І стосовно ліверпульської молоді в цілому можна б сказати те саме, якби Клопп лишався.

Другий пеналь під завісу мав би бути.

"Є варіанти: або стопер, або троє універсалів."

Якщо з трьох потрібних в наявності лише один, то краще стопер, імхо. Враховуючи те, що можливості купляти нових гравців у Арса не такі великі, як у деяких клубів з другої половини таблиці, і вкрай потрібні гравці на інших позиціях. Я знову про форварда.

А от .... стосовно форварда можна і з "брехливою дев'яткою". Як на мене, центр важливіший.