“ Україна давно прагне бути серед європейського сузір’я держав. Однак Євросоюз тріщить по швах. До точки замерзання опустилися стосунки ЄС з Польщею. Що сталося, чи справді все так погано, як здається та, врешті, яке діло до цього скандалу Україні?

Польщу сколихнули протести. Те, що відбувається, ЗМІ охрестили "Польським Євромайданом" - сотні тисяч людей з прапорами Євросоюзу виходять на вулиці, бо бояться, "що можуть повернутися лихі часи, коли просто не було свободи". Крім того, поляки вважають, що їх країна починає рухатися… у бік Москви.

Річ у тім, що Конституційний суд Польщі, який називають Трибуналом, прийняв рішення, яке й спровокувало громадян країни встати з диванів і, замість кав'ярень та зустрічей з друзями, вийти під владні стіни. Учасники протестів зізнаються у любові до Євросоюзу, але серйозно бояться, що Брюссель може більше не відповісти взаємністю.

"Так само як Brexit раптово став фактом, якого ніхто не очікував, те саме може статися й тут", - кажуть польські активісти.

Що ж сталося такого, що може перетворитися для Польщі на вихід з ЄС?

Наступ на верховенство права

"Республіка Польща не може функціонувати як суверенна та демократична держава", - сказала керівниця Конституційного суду республіки Польща Юлія Прилебська, зачитуючи резонансне рішення.

Як розповів ТСН.Тижню кандидат політичних наук, провідний фахівець Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка при МЗС Станіслав Желіховський, Конституційний трибунал республіки Польща вирішив, що законодавство Європейського Союзу "не може мати вищість над внутрішнім законодавством республіки Польща".

"По факту, як вважає польська влада, це означає, що норми ЄС не є дійсними на території Польщі", - каже ТСН.Тижню доцент кафедри міжнародних відносин та міжнародного права, Київського університету імені Бориса Грінченка Вікторія Вдовиченко.

Тут треба пояснити. У 2004 році Польща стала членом Європейського Союзу. Відповідно, цілком і повністю погодилася грати за всіма правилами цього "елітарного гуртожитку" країн. Ключове правило - це верховенство права. І закони Євросоюзу завжди головніші за внутрішні закони кожної країни-ЄС. Інакше жити майже трьом десяткам країн в купі - просто нереально... Та раптом, через 16 років, Польща вирішує ввійти в історію ЄС як країна, яка переписала головне правило "полюбовного співмешкання".

"Це виглядає абсурдом. Вісімдесят відсотків поляків - за Євросоюз. Натомість весь час працює пропаганда, щоби продемонструвати нам Європейський Союз як загрозу… Трибунал пішов ва-банк і прийняв рішення - найгірше з можливих. Очевидно, трибунал не є легальним. І рішення його теж не є легальним", - розповів ТСН.Тижню польський активіст, представник фундації "Відкритий діалог" Бартош Крамек.

За його словами, реальних причин для такого демаршу у Варшави не було. Навіщо ж вона це зробила? І чи спричинить Польща своїм рішенням ефект доміно серед інших країн Євросоюзу? Адже євроскептики - це давня інтернаціональна і дуже живуча політична секта в Європі.

"Про це говорять і Угорщина, і Чехія, і Польща. Частково навіть Румунія… В Італії навіть зареєстрована партія "Italexit". Всі люблять і шантаж", - каже ТСН.Тижню Вікторія Вдовиченко.

Шантаж. Хто - кого?

Спроби Варшави політично "шантажувати" Брюссель, про що говорять експерти-міжнародники, штука не нова.

"Взагалі ситуація, яка зараз склалася у відносинах між Варшавою та Брюсселем, почалася ще, приблизно, у 2015 році", - розповідає ТСН.Тижню Станіслав Желіховський.

Але загострення відбулося зараз. Польські активісти кажуть, що все це – справа рук правлячої влади. Це - партія "Право і справедливість" Мірослава Качинського у коаліції з іще двома політсилами, куди входить чинний міністр юстиції з портфелем генпрокурора Польщі, Збігнєв Зьобро.

Саме початок судової реформи в країні у 2015 році (вона і є дітищем пана Зьобро) вважається стартом холодної війни Варшави зі столицею Євросоюзу.

"На думку Брюсселя, польська влада бажає контролювати судову систему, щоб вона приймала ті рішення, які їй потрібні", - розповідає Станіслав Желіховський.

Таке демократичній Європі просто не налазило на голову. Впродовж останніх п'яти років Польща скандалила спробою через суди приборкати медіа, тиснути на ЛҐБТ, заборонити аборти… Щось - просто сколихнуло хвилю протестів. А щось - вивело на вулиці уже море прототестувальників.

Перший удар вічно поблажливої і "глибоко стурбованої" Європи, став фінансовим.

"Та ж сама "Право і справедливість" та співкоаліціанти придумали політичну технологію - так звані зони, вільні від ідеології ЛГБТ. Це були кілька воєводств, які проголосили: не можна було проводити демонстрації і таке інше… На що Брюссель відповів, що ми не будемо платити цим воєводствам – 125 мільйонів євро – поки ці воєводства не позбавляться цієї норми", - розповідає ТСН.Тижню Станіслав Желіховський.

І це спрацювало - Варшава дала задню. Але не надовго.

Конституційний трибунал, який згодом визнав закони Польщі вищими над Європейськими, вчергове посилив кризу в ЄС. Чимало впливових політиків Європи заговорив про примусовий "Полекзіт", тобто видворення Польщі з європейської спільноти. Та чи реально це?

Чи буде Polexit

До сьогодні Польщі вдавалося ходити між краплями, кажуть фахівці. Варшава вкривалася політичною "парасолькою" від погроз Євросоюзу накласти санкції, позбавити грошового потоку. Але тепер, коли Польща назвала свої закони вищими над європейським правом, одна "парасолька" навряд вже врятує. Бо з Брюсселя насувається серйозна буря. Чи зачепить вона й Україну?

"Якщо спрогнозувати, що Польща вийде з Євросоюзу, для України це небезпечно і постає питання геополітичне… Є чимало українців, які працюють в Польщі. А як їх права будуть забезпечені, якщо станеться Полекзіт?", - каже ТСН.Тижню польський активіст, представник фундації "Відкритий діалог" Бартош Крамек.

За його словами, в Польщі люди розуміють - без Євросоюзу країна все одно не може залишитися сама. Вона має з кимось зблизитися. Але з ким?

"Таке послаблення Євросоюзу в інтересах Росії і Путіна", - переконаний Бартош Крамек.

"Чи буде Росія маніпулювати їхньою вразливістю? Та звісно! – каже доцент кафедри міжнародних відносин та міжнародного права, Київського університету імені Бориса Грінченка Вікторія Вдовиченко. - Чи європейці будуть стійкими? Питання до європейців".

Які реальні сценарії розвитку подій далі? За словами кандидата політичних наук, провідного фахівця Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка при МЗС Станіслава Желіховського, найбільш вірогідний сценарій – штрафні санкції: "Невиплата коштів Варшаві, які є критично необхідними".

Йдеться про понад 20 мільярдів євро ковідної допомоги Польщі від Євросоюзу. Сума - мегасерйозна. Якщо її "заморозять", це не менш серйозно може приборкати норовливу Варшаву. Але якщо Польща не відкличе своє скандальне рішення Конституційного трибуналу, справа буде уже не тільки у грошах.

"Польща вийде з правового поля Європейського Союзу. А відтак, це уже є де-факто, а, можливо, й де-юре - вихід з Європейського Союзу", - розповідає Станіслав Желіховський.

Звісно, це не обов'язково означає, що у Польщі "заберуть" прапор ЄС, ні. Варшаву можуть просто ізолювати в самій ЄС, залишити наодинці з самою собою. Кому від цього буде краще? Москві - точно. Ну, а офіційному Києву, просять фахівці, в жодному разі не потрібно займати жодну зі сторін. Щонайменше, аби не втратити свого адвоката у Євросоюзі. Звісно, якщо він там ще залишиться.

Андрій Орляк, Ігор Сулій, Тимофій Кощій, Андрій Марченко

УНІАН

https://www.unian.ua/world/polshcha-poza-yes-naski... ”

“ Стаття написана по дурному.

Верховенство права і пріоритетність законодавства - різні речі.

До речі, згідно з Конституцією України, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана ВР, є частиною національного законодавства. ”

“ може й по дурному, але саме на поляків навели порчу

йа так думайу

шо хуйло щупає полщу за цицьки ”

“ може й по дурному, але саме на поляків навели порчу

йа так думайу

шо хуйло щупає полщу за цицьки ”

“ Нам зараз не за Польщу переживати. ”

“ рука мацквы

100%

і до гадалки не ходи...

але дивно

що польша стала тим самим "слабым звеном"... ”

“ Или Польша щупает ЕС... ”