Карта сайта Полная версия
Сделать ставку с мобильного
"Ми продали гравців на 150 мільйонів". Сергій Балтача хоче відкрити у Лондоні академію імені Лобановського

Інтерв’ю з легендарним капітаном київського Динамо 80-х, який першим із "динамівців" опинився в Англії.

За Динамо Балтача відіграв 12 сезонів. Далі був переїзд у Великобританію. Після завершення ігрової кар'єри Сергій залишився на Туманному Альбіоні і зараз працює тренером у клубній структурі лондонського Чарльтон Атлетік.

У відвертій розмові 61-річний тренер розповів про свою першу зарплатню в Англії, теперішню роботу та бізнес-проект у сфері футболу.

"Моїм сином цікавився лондонський Арсенал"

– Сергію, у вас була ідея відкрити в Лондоні академію імені Валерія Лобановського. На якому етапі перебуваєте у реалізації цього проекту?

– Відбувається пошук інвестора. Вважаю, що це цікава бізнес-ідея. Мінімальні вкладення – від 10 мільйонів фунтів. Купується земля, будується готель. Фактично, невеликий спорткомплекс. Із футбольними полями. В ідеалі – з басейном. Вартість проекту варіюється залежно від місця розташування та архітектурного проекту. Може коштувати і 30 мільйонів фунтів.

– Прораховували, через скільки окупиться ця інвестиція?

– Так. Там є кілька можливостей для монетизації. По-перше, вартість землі і нерухомості в Лондоні щороку зростає. Тобто, вже через 2-3 роки проект буде коштувати більше. Довгострокова інвестиція – вирощування і продаж гравців. За час моєї роботи в структурі клубу, Чарльтон продав гравців більш ніж на 150 мільйонів фунтів. Серед них є і мої вихованці. Це – серйозний бізнес.

Читайте также: Сергей Балтача: "Михайлов и Лужный тоже понимают, что молодежь "Динамо" еще не обстрелянная"

– Але для цього інвесторам доведеться набратися терпіння, адже на підготовку футболіста потрібно витратити до 8-10 років.

– Плануємо набирати дітей з 5 років. Природно, через рік, у 6 років, дитина не стане професіональним футболістом, за якого заплатять мільйони. Але батьки будуть оплачувати його заняття. А у вільний від тренувань час можна здавати поля в оренду. Також можна організовувати збори у Лондоні для іноземних юнацьких чи дорослих команд, організовувати турніри. Це все також приноситиме стабільний дохід.

– Цей сегмент ринку в Англії не заповнений?

– У британських клубних футбольних академіях діти займаються по 6 годин на тиждень. Немає тієї системи, яка була у мене в харківському спортінтернаті: по два тренування в день – вранці і ввечері. Займалися 20 годин на тиждень. 1000 годин на рік. Цикл – 10 000 годин. Після його проходження це вже навчені футболісти.

У Лондоні мешкає понад 10 мільйонів осіб. Сюди приїжджають емігранти з усього світу. Є всі можливості набрати талановитих дітей. Розвивати, доводити до того рівня, коли вони стануть цікавими професіональним клубам.

– Як це робити, ви знаєте на прикладі Чарльтона. Яка ваша зона відповідальності у клубній структурі?

Читайте также: Сергей Балтача: "Нужно обязательно кого-то прикрепить к Азару"

– Треную команду U-19. Хлопцям по 17-18 років. Кожного сезону змінюється ледь не половина складу. За останні чотири роки ми тричі вигравали чемпіонат Англії у своїй віковій категорії. Багато хлопців, які грали у моїй команді, зараз виступають за клуби Прем'єр-ліги.

Адемолу Лукман у 2017 році перейшов до Евертона, у складі збірної Англії U-20 став чемпіоном світу. А партнером Лукмана по збірній був Езрі Конса, його минулоріч придбав Брентфорд. Хлопці після перемоги на чемпіонаті світу U-20 надіслали мені фото, подякували за допомогу. Написали: "Ми виграли той же турнір, що і ти, тільки 40 років потому".

Тоді, до речі, у заявці збірної СРСР було 9 українців. П'ятеро вийшли з харківського спортінтернату. Ми з Бессоновим і Сивухою на той час вже виступали за Динамо. Каплун з'явився у Києві через рік, а на момент проведення турніру Віктор із Валентином Крячком грали за Металіст. Це показник роботи тренерів харківського спортінтернату.

– А який показник вашої роботи? Кого, крім Лукмана і Конса, підготували у Чарльтоні?

– Джо Гомес зараз виступає за Ліверпуль і національну збірну Англії. У 2014 році, коли ще виступав за Чарльтон, виграв чемпіонат Європи U-17. Зараз його трансферна вартість оцінюється в 35 мільйонів євро. Джо Шелві виступає за Ньюкасл, його трансфер оцінюється в 15 мільйонів євро.

– У 2001 році вашим сином Сергієм цікавився Арсенал. Чому не склалося з його трансфером у Лондон?

– У Сергія був контракт із шотландським Сент-Мірреном. На той момент він вважався перспективним гравцем, викликався до молодіжної збірної Шотландії. Спочатку сином зацікавився Саутгемптон. Потім Арсенал. Йшли перемовини.

Шотландці хотіли за його трансфер мільйон фунтів. "Каноніри" за такі гроші молодих гравців не купували. В Арсена Венгера була своя система і філософія. Брали молодих гравців і виводили їх на новий рівень. Не платили більше, ніж 500 тисяч фунтів. Це не той клуб, який брав грошима. Навіть зарплати в Арсеналі були меншими, ніж у Манчестер Юнайтед або Тоттенхемі.

– Чим зараз займається Сергій?

– Працює у банківському секторі Глазго. З футболом закінчив у 26 років – пошкодив спину.

"Пощастило, що після такої травми я повернувся"

– Ви провели у Динамо 12 сезонів, зіграли 245 матчів. Фінал Кубка кубків-1986 викликає у вас неоднозначні почуття? Через травму у цьому матчі ви пропустили чемпіонат світу...

– Я свідомо йшов на цей ризик. У чемпіонаті країни під час матчу зі Спартаком мене почав турбувати ахілл. Пішло загострення. Обговорювали цей момент із Валерієм Васильовичем і доктором. Лобановський не казав, що я повинен грати. Дав мені день відпочинку, сказав доктору, що рішення – за мною. Я не тренувався перед грою. Вранці вирішив, що вийду на поле. Про це рішення не шкодую.

Пощастило, що після такої важкої травми взагалі повернувся у великий футбол. Травмувався у першому таймі. Сухожилля було роздроблене. Відрізали шматок нижнього м'яза і прикріпили замість сухожилля. Вперше в історії робили цю операцію. Вийшло вдало – невдовзі з'явився на полі в матчі з шотландським Селтіком.

– Лобановський просив скласти свою версію складу перед матчем вже після того, як стали капітаном команди?

– Капітаном я став у 1985 році. Ми тоді виграли Кубок країни. Капітана у Динамо вибирав не тренер – це робилося таємним голосуванням команди. А з приводу консультацій із гравцями, то у Лобановського давно була така традиція. У день матчу викликав капітана і двох його асистентів – мене, Дем'яненка та Бессонова. Майже завжди наші думки збігалися з баченням Валерія Васильовича. Як тренер, роблю те ж саме. Це просте дійство об'єднує колектив. Важливо мати зворотний зв'язок, знати думку лідерів команди.

– Коли у 1998 році Лобановський повернувся до Києва, зустрічалися з ним? Валерій Васильович не запрошував вас до свого тренерського штабу?

– Я прилітав до Києва тільки на матчі ветеранів. Обіймалися і цілувалися при зустрічі. Про запрошення у тренерський штаб Динамо мова не йшла. Спілкувався з хлопцями, вони стверджували, що Лобановський став більш дипломатичним щодо гравців. Зрозумів, що потрібен трохи інший підхід до футболістів, якщо порівнювати з радянськими часами. І що до 30-річного гравця потрібен інший підхід, ніж до 20-річного. Став тренером більш західного зразка.

"Англією пересувався на "Ладі"

– Джордж Скенлан, який в Іпсвічі допомагав вам з адаптацією та перекладом на англійську, стверджував, що ви перегнали у Великобританію новеньку "Ладу". Як було насправді?

– Совінтерспорт, який займався переходом радянських спортсменів, поставив таку умову. Мабуть, хотіли продавати більше машин цієї марки на Туманному Альбіоні. Фактично, це була рекламна акція. Втім, нарікань "Лада" у мене не викликала – це був експортний варіант, два роки відкатав на ній в Англії, потім ще три роки – у Шотландії.

– Іпсвіч дійсно заплатив за ваш трансфер 500 тисяч фунтів стерлінгів?

– Мене в усі деталі не втаємничували. Клуб, начебто, повинен був віддавати ці гроші щомісячними перерахуваннями упродовж тривалості всього контракту.

– Яка у вас була зарплата в Іпсвічі?

– 1000 фунтів на тиждень. 30 років тому в англійському футболі не було великих грошей. На той час це вважалося непоганим варіантом. Плюс – моїй сім'ї надавали будинок.

– У 2008 році ви отримали тренерський Pro-диплом у Києві. Навчання в Україні значно дешевше, ніж в Англії?

– Справа не в цьому. В Англії, якщо ти не працюєш у професіональних клубах, потрібно стати в чергу на тренерські курси. Там дуже багато охочих працювати тренерами. Належало чекати. Я чекати не хотів. Звернувся у Шотландську футбольну асоціацію. Там діяла така ж система. У Києві чекати не довелося. Пройшов курси, отримав диплом, кожні три роки його продовжую.

Источник: Футбол 24
Поделитесь:
Карта сайта Полная версия Обновить Старая версия