Почесний президент "Дніпра-1" Юрій Береза боронить Україну з 2014-го. У цьому році він повернувся на передову, де очолює батальйон Нацгвардії "Дніпро-1". Саме звідти, із району запеклих боїв, він відповів на запитання клубної пресслужби.

– Юрію Миколайовичу, як взагалі ставитеся до проведення футбольного сезону під час війни?

– Якщо ми не хочемо залишитись на узбіччі світового футболу і потім після перемоги тривалий час відновлювати позиції, треба грати. Футбольні тенденції швидкоплинні, і за прогресом треба встигати. Чим може обернутися відсутність на футбольній арені, ми ще побачимо на прикладі виродків-росіян – наслідки свого відсторонення вони не подолають мінімум 10 років. Особливо впливає відсутність міжнародних матчів, тому я є прибічником того, щоб грати. При цьому переконаний, що особливу увагу слід приділити юнацькому футболу. Мабуть, теперішнє покоління гравців втратить деякі можливості, тож ми маємо опікуватися перспективами молоді.

– Наскільки важливою є роль гравців у донесенні світові правди про війну, у заклику не припиняти допомогу Україні?

– Якщо ми, військові, є першим фронтом, тил – другим, то журналісти, спортсмени та всі, хто доносять правду – єдиний потужний третій фронт. Пам’ятаєте, як модно було казати, що футбол поза політикою? А виявилося, що це не так. Навіщо, наприклад, турки вивісили портрет путіна на матчі "Динамо", якщо це не має значення? Футбол – одна зі складових захисту держави. Кожен футболіст стає бійцем, який має донести правду, що в нас не громадянська війна чи збройний конфлікт, а прийшов окупант, який хоче знищити українську націю та державу. І задача клубів та збірних заявляти світові, що Україна була, є і буде. Тому хочу звернутися до кожного гравця: ви несете навантаження не менше, ніж бійці на передовій.

Читай також: Артем Громов повернувся до загальної групи "Дніпра-1"

– Яке значення футбол має для бійців, що перебувають на фронті? Чи стежать вони за командою? Що запитують у вас?

– О, це є цілою історією! Завдяки Starlink наші бійці дивляться футбол навіть в окопах. Тож, команда просто не має права грати погано! Військові та футболісти "Дніпра-1" є продовженням один одного. Матчі нашої команди, гра представників клубу у збірній – це все під пильною увагою. Після кожного поганого матчу я стільки вислуховую від своїх бійців – і вони навіть не дивляться на звання (сміється). Футбол – один з моментів, який надихає військових, дає емоції для боротьби, пов’язує з мирним життям, родинами. Я вже пообіцяв бійцям, що трибуна за воротами "Дніпро-Арени" буде належати їм. А футболісти мають знати, що їхні прізвища завжди на вустах бійців.

– Команда "Дніпро-1" вже тривалий час перебуває у Словаччині…

– Так, і ми дуже вдячні місту Кошице та Кошицькій футбольній арені. Звертаюсь з особистою подякою за те, що у важкі часи надали можливість для тренувань та проведення матчів. Місту ми подаруємо спеціальний знак від "Дніпра-1", який буде символом нашої дружби та перемоги.