‒ Як взагалі у вас з’явився варіант із дрезденським Динамо? Хто вас запросив, наскільки довго тривали перемовини?
‒ Коли Росія напала на Україну, я зі своєю командою ФК Маріуполь знаходився у Туреччині. Впродовж місяця шукав, де можна буде тренуватися надалі, а моя дівчина (вона дуже добре знає німецьку) написала в деякі клуби Німеччини. Уже через кілька годин представники Динамо (Дрезден) зателефонували і запросили до себе. Почали спілкуватися, коли вже стало відомо, хто буде новим головним тренером Динамо (Дрезден). Десь місяць спілкувались и знайшли спільну мову.
‒ Динамо щойно вилетіло з Другої Бундесліги. Наскільки амбітні стоять завдання перед дрезденцями?
‒ Звісно, перед командою стоїть задача повернутися у другу Бундеслігу.
‒ У команди змінився головний тренер. Який у роботі Маркус Анфанг? Що розповідав про свою роботу під керівництвом таких топових особистостей, як Йоахім Льов, Хуб Стевенс, Ерік Геретс, Маріо Баслер?
‒ Мені дуже подобається тренувальний процес, який створив Маркус Анфанг. Дуже багато працюємо над тактикою. Він одразу пояснив, що хоче грати першим номером. Маркус Анфанг завжди підтримає, якщо щось не виходить.
‒ Читав, ви граєте за схемою 4-1-4-1. Де в чому схоже на схему Маркевича в Маріуполі. В чому відрізняється особисто ваше завдання як правого захисника в німецькому клубі порівняно з вашим попереднім?
‒ Трішки схожа схема , але у Динамо крайні захисники більше заходять у центр поля і допомагають будувати атаку. Також під час гри можемо змінити тактику й почати грати у п’ять захисників.
‒ Ваша команда на старті виграла два матчі з чотирьох, і обидва – з вами на полі. Яка вона, Третя німецька ліга? Наскільки вразив вас німецький футбол?
‒ Мені дуже сподобалась атмосфера на матчах, котрі я провів у Динамо. Фанати завжди поруч, підтримують і це дуже мотивує. Усі команди добре готові фізично, тактично і завжди пресингують. Інтенсивний футбол ‒ і мені це подобається.
‒ Дрезден – це колишня НДР, Східна Німеччина. Щось відрізняє його від інших земель ФРН?
‒ Насправді я небагато де був у Німеччині. Дрезден мені дуже сподобався, з усіх міст, у яких я був у Німеччині, це місто мені сподобалося найбільше. Це спокійне місто з гарними вулицями і чудовими краєвидами.
‒ А як із вашим житлом і майном у Маріуполі? Вдалося вивести хоча б свої речі? Дім уцілів?
‒ Квартира, яку я орендував у Маріуполі, згоріла, і з нею усі мої речі. Там у нас згоріло пів дому взагалі. Звісно, про це навіть не думав, коли бачив який жах відбувається у Маріуполі. Безмежно жаль людей, співчуваю всім родинам, які втратили близьких.
‒ Скажіть, загалом, ви ж були одним із тих гравців, які знаходилися на контракті саме з ФК Маріуполь? Клуб повністю виконав свої зобов’язання перед вами?
‒ Ну, до початку війни усе було добре, а потім навіть деякий час не було зв’язку з керівництвом, тому що усі знаходилися у Маріуполі. На той момент ми більше переживали, чи всі співробітники клубу вижили, чи стадіон вцілів… Тому, я вважаю, що усі зобов’язання у клубі виконали.
‒ Чи розглядали на той момент варіанти з УПЛ?
‒ Я розглядав усі варіанти, але я вже був з Динамо (Дрезден) на тренувальному таборі і спілкувався більше з ними.
‒ Чи не було варіанту поїхати з Шахтарем на благодійні матчі?
‒ Ніякого запрошення на благодійні матчі не було, можливо, тому, що я вже був у Німеччині і вже тренувався з Динамо.