Стів Джобс говорив, що причиною великих змін можуть стати великі потрясіння. Для нашої країни великим потрясінням стали події 2013-2014 року. Стало зрозуміло, що футбол не може жити по старих правилах. Власники при всьому бажанні не зможуть вже виділяти скільки грошей на футбол, як раніше із власних доходів.

"Металіст" та "Дніпро" погрузли в боргах та пішли через процедуру переродження. Зник футбол взагалі в Запоріжжі. Власники "Металурга" (Донецьк) не змогли фінансувати клуб. Борги накопилися у "Ворсклі". "Динамо" розпродало майже всіх своїх кращих гравців. Довоєнний багаж закінчується в "Шахтарі". Добре, що аграрії почали цікавитися футболом та утримувати команди. Але це навряд чи вирішить комплексні питання . Виходить, що клуб існує тільки для господаря.

Закордонні інвестори не будуть вкладати гроші в український футбол. Вони не хочуть цього робити в інших сферах. Розуміючи всю безперспективність ситуації. Годі чекати, що прийдуть китайці, як, наприклад, в Чехії де взяли клуб "Славія", та будуть вкладати гроші. Зараз в Україні просто не такі реалії. Хоча вільних грошей у світі дуже багато. За тими ж бельгійськими клубами стоїть черга інвесторів розуміючих, що на футболі можна заробляти. Нашим клубам потрібно самим вчитися заробляти на себе, хоч якусь частину. Зрозуміло, що населення не платоспроможне. Тому годі сподіватися, що будуть платити за телебачення, атрибутику та квитки. Людям зараз не до цього. Залишається два умовних шляхи доходів: отримання коштів за вдалу участь в єврокубках, або трансфери.

"Шахтар" останні сезони успішний у Європі. За останні три роки були в півфіналі Ліги Європи та в 1/8 Ліги чемпіонів. "Динамо" двічі грало в Лізі чемпіонів. "Зоря" проводить другий сезон в групі Ліги Європи. Суттєві суми можна отримати тільки виступаючи в Лізі чемпіонів. В Лізі Європи платять менше, але там можна засвітити своїх гравців. "Зоря" без Ліги Європи не зацікавлювала європейські клуби своїми гравцями.

Наші клуби не можуть навіть теоретично виграти Лігу чемпіонів. Великим досягненням є вихід до плей–офф, а фантастичним – прохід на цій стадії хоч одного суперника. Але для цього потрібно вкладати величезні гроші та років п’ять йти до цілі. Є шанси поборотися за Лігу Європи через відношення до цього турніру топ–командами. Побудувати сильний чемпіонат ми теж не можемо враховуючи економічну ситуацію Зараз для цього немає жодної передумови. Є Ігор Суркіс та Рінат Ахметов, які продовжують вкладати гроші в свої клуби, а інші існують в режимі виживання.

Як би це не звучало, але нам залишається тільки вчитися працювати не експорт, готувати гравці для топ–ліг, таким чином заробляючи собі на існування. У "Шахтаря" була вибудувана система із адаптацією молодих бразильців та подальшим перепродажем до топ–команд. Останні сезони ця система не працювала. В "Металісті" було щось схоже, але там були старші гравці. Зараз "Зоря" вчиться вдало продавати гравців. "Дніпро" минулого сезону виростив цілу плеяду цікавої молоді, але не зміг нею розпорядитися.

За таким принципом живе Бельгія, Португалія, Данія, Нідерланди. Тільки у них ще є можливість заробляти не тільки на трансферах. Нічого погано в цьому я не бачу. Гравець розуміє, що якщо він себе проявить, то буде мати шанс спробувати сили в сильніших лігах та матиме більший заробіток. Всі мотивовані, всім цікаво.

Той же Мончі свого часу прийшов в "Севілью", яка грала у Сегунді, але за 15-ть років зміг здобути три кубки Ліги Європи, стабільну участь в Лізі Чемпіонів та купу грошей. Саме бізнес–підхід став головним прогресом розвитку "Севільї". Схожий підхід став рухом на гору для "Аякса", "Порту", "Бенфіки", "Базеля" та інших клубів.

Зараз така тенденція, що агенти не розпихають гравців по різних клубах, а намагаються працювати на основі одної команди. Так Жорже Мендеш працює із "Вулверхемптоном". Я впевнений, що ця команда наробить шороху наступного сезону в АПЛ. В "Данії" президент клуба "Мідтьюланд" (клуб був заснований у 2000 році) Расмус Анкерсен вже встиг привести свою команду до перемоги в чемпіонаті Данії. Також має сателітів "Брендфорд" та клуб в Нігерії.

В Україні першопроходцем у цій справі стали "Карпати". Владу в клубі отримав агент Олег Смалійчук. На перших порах не все виходить. Головне – немає результату. Не вгадали із тренером. Гарний методист не завжди успішний тренер, особливо в реальності, де звичні закони не завжди діють. На старті сезону була ставка зроблена на більш досвідчених гравців. Можливо десь розраховуючи поборотися за першу шістку. При тому, що залишилися ще старі проблеми, які потрібно було вирішувати. Але загалом, міліметр за міліметром, сантиметр за сантиметром команда йде вперед. Суттєво змінився склад. Із тих гравців, хто був минулого сезону залишилося не так багато людей. При тому, хто пішов - не став успішним в інших командах. Виключення тільки Рібас, який є одним із кращих бомбардирів в Аргентині. Права на нього досі належать "Карпатам". Взимку його не продали тільки тому, що це був би для нього вже третій клуб за сезон. Команда омолодилася. В атаці грають футболісти до 25-ти років. Із старожилів в складі тільки Федецький. З’являється власна молодь. Карраскалю приписують інтерес із боку інших команд.

Можливо зараз " Карпати" борються за виживання, не все виходить, але перспектив у них більше, ніж у деяких команд із топ-6. Просто потрібний час, щоб ця система почала працювати. До того ж особливих фінансових вкладень в клуб немає.

Зараз на щось подібне пішов Івіца Піріч із київським "Арсеналом". Він теж був успішним агентом влаштувавши Баланюка до "Вісли", Назарину до Бельгії, а Вакулка до "Партизана". Зараз хоче розвивати гравців через клуб. Можливо, десь залучаючи балканців. Поки це виходить просто жахливо – "каштанчики" у трьох матчах весни двічі програли.

Зароджуються система в "Зорі". У Юрія Вернидуба виходить гарно працювати із непотрібними іншим командам футболістами. Є прогрес із бразильцями. Змогли себе знайти у команді Форстер та Пауліньо, а зараз гарну пресу мають Сілас та Іурі. Потенційно заміною Луніну може стати інший бразилець – Луїс Феліпе. Потрібно це все хоч якось структурувати. Вчитися їх дорого продавати.

Можливий шлях роботи із власними молодими гравцями. Країна, яка має 3-х володарів "Золотого м’яча", не може не мати талантів. Тільки Кіровоградщина має таких талановитих вихованців як Коноплянка, Пятов, Соболь, Назаренко, Русол, Канчельскіс... По місцевих команд та їх складу такого не скажеш. Житомирщина має майже в кожній віковій збірній своїх гравців: в національній – Малиновський та Зінченко, в молодіжній – Зотько, в Ю-19 – Кащук, в Ю-17 – Сікан. При тому довгий час в Житомирській області не було професійного клубу. Минулий сезон подарував молодих цікавих гравців "Дніпру". Якби розумно розпорядитися Луніним, Луньовим, Вакулко, Баланюком, Назариною - можна було б зібрати гроші на існування протягом сезону. Зараз в складі обох "Дніпрів" є не менш цікаві та талановиті футболісти.

Однозначно, що стояти на місці і чекати, коли знов повернуться великі гроші у футболі не варто. Час дій прийшов.